Загадки та збіги на прикладі давньої фібули

Люблю теорії змов! 

А хіба вони комусь нерви не лоскочуть?

Полюбляю в час дозвілля поміркувати, як залишки динозаврів могли "дотягти" до середньовіччя та відбитися в місцевих легендах і переказах, або чи можуть бути люди велетенського зросту, зображені на середньовічних і пізніших гравюрах, бути окремою расою/народом, наприклад, нащадками біблійних гігантів?

Ну, Ви зрозуміли.

 

Так от. Коли в Музеї історичних коштовностей України я побачила фібулу у вигляді дивного створіння, що нагадував собою хімеру з дельфіну, качкодзьоба та скорпіона, то я подумала: "Можливо, у віруваннях давніх скіфів були поширені міфичні істоти, що складалися з різних частин існуючих тварин. Були ж у них грифони!"

Перепрошую за якість зображення - скло в музеї відблискує.
Дельфіно-качкодзьобо-скорпіон.

"Хоча з іншого боку, - продовжила я думку, - де, ДЕ вони могли побачити качкодзьоба????"

 

Але, Ви ж знаєте, що на ловця і звір біжить?

За кілька днів потому переглядаю я новини археології та натрапляю на статтю із назвою "У Китаї знайшли рештки давнього морського скорпіона". 

Ну, знайшли та й знайшли, хіба таких новин мало? То велетенського папугу знайдуть, то маленького двоногого динозаврика, заввишки з курку, на території Великобританії... 

Але малюнок відтвореної істоти примусив замислитися. Чи справді давній автор створив хімеру? Чи все ж таки взяв за основу якусь істоту, яку бачив на власні очі?

Terropterus xiushanensis gen. et sp. nov. за версією socportal.info

Хоча, звичайно, не слід робити далекоглядні висновки на основі зовнішньої віддаленої схожесті. 

Та й зовнішня схожість під питанням, якщо урахувати, що зображення - це авторська інтерпретація знайдених окам'янілостей. У західних джерелах, наприклад, подають трохи інші варіації of an artist's impression:

Image credit: Yang Dinghua. From livescience.com

 

Тож, що за створіння увіковічнив у фібулі давній майстер з золотарства? 

Де він його бачив або ж хто його вигадав?

Як же хочеться дізнатися!..